Back

★ Зарубинецька культура

Зарубинецька культура
                                     

★ Зарубинецька культура

Зарубинецька культура - одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби.

Територія розповсюдження зарубинецької культури - басейни Припяті, середнього і частково верхнього Дніпра. Час - приблизно з 200 року до н. е. до 200 року н. е. Її було відкрито у 1899 і засвідчено понад 500 памятками, розміщення яких охоплює простір від Припяті й Подесення до Середнього Подніпровя.

                                     

1. Загальний опис

Зарубинецьку культуру відкрив у 1899 р. Вікентій Хвойка, виявивши могильник з тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с. Зарубинці Канівського району Черкаської області. Крім Зарубинецького могильника, В. Хвойка виявив ще кілька подібних могильників у Придніпровї: м. Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.

На цих територіях було досліджено залишки безкурганного могильника. Серед супровідного інвентарю були виявлені бронзові фібули і специфічна кераміка. Усі ці памятки відносять до III ст. до. н. е. Ця культура поширилась на Припятському Поліссі, верхнього і Середнього Подніпровя у кінці I тис до. н. е. - початку I тис. н. е.

Зарубинецька культура відома великими неукріпленими поселеннями. Вони розташовувались на мисах річок, ярах або на "надзаплавних терасах". Їх площа займала в середньому близько двох гектарів. Цій культурі були притаманні заглиблені в землю житла, що мали площу 18-20 метрів квадратних. При споруджені було використано техніку деревяно-каркасного будівництва. Двосхилі дахи покривали соломою, очеретом або жердинами. Джерелом тепла в житлах були відкриті вогнища.

Населення вело осілий спосіб життя. У вжитку у зарубинців було залізо, яке вони самі ж і видобували. Серед знарядь праці, виготовлених з цього матеріалу, були знайдені серпи і коси, що свідчить про землеробський спосіб господарства. Мешканці цих поселень вирощували просо, пшеницю-двозернянку, ячмінь. Проте займались і скотарством - вирощували й розводили корів, свиней, коней, дрібну рогату худобу. Також існувало певне поняття про полювання і риболовлю.

У поселеннях зарубинців виготовляли кераміку, використовуючи гончарний круг ручного типу. Готовий посуд випалювали. Ювелірні вироби виготовляли з привізної бронзи, з льону і коноплей - тканини. Про існування ткацтва свідчать знайдені піднімальні грузила для ткацького верстата.

Для Зарубинецької культури були характерні ґрунтові безкурганні поховання: тіла спалювали в особливих урнах або ямах, існував спеціальний поховальний інвентар. Також відомі випадки трупопокладення, проте зустрічаються вони доволі рідко.

                                     

2. Дослідження зарубинецької культури

Важливе значення для вивчення зарубинецької культури мали розкопки великого могильника, розташованого на околицях м. Києва, у селі Корчуватому, що проводились у 1940 - 1941 рр. У післявоєнні роки у Середньому Придніпровї досліджувалися поселення в Києві, поблизу сіл Пирогів, Великі Дмитровичі, Зарубинці, в околицях м. Канева, поблизу сіл Сахнівка Сахнівські поселення, Межиріч, Лютіж археологічна памятка та ін., могильники неподалік від сіл Суботів, Пирогів, Хотянівка.

На території Верхнього Придніпровя, між гирлами Березини та Сожу, на початку 1950-х років були виявлені численні зарубинецькі памятки. У поселеннях і могильниках на берегах Припяті було виявлено близько 40 памяток. Методом розкопок було повністю досліджено могильники Велемичі І та II, значні роботи проведено на могильниках Воронине, Черськ, Отвержичі, Ремель.

Зарубинецькі памятки в басейні Південного Бугу, а також Дністра належать до пізніх проявів зарубинецької культури.

                                     

3. Етнічна приналежність зарубинецької культури

Перший дослідник зарубинецьких памяток, Вікентій Хвойка, вважав їх словянськими, місцевими за своїм походженням. На його думку, вони становили собою проміжну ланку між памятками ранішньої скіфської доби і пізньої черняхівської культури.

До думки Вікентія Хвойки приєдналися Олександр Спицин, Микола Біляшівський та інші. Проти неї виступили західноєвропейські дослідники. Наприклад, німецькі археологи П. Рейнеке і К. Такенберг проголосили зарубинецькі памятки приналежними до памяток германських племен, що зявилися на Подніпровї внаслідок переселення. Французький вчений Дешеле вважав Зарубинці кельтською памяткою. Проте усі ці припущення так і лишились недоведеними.

Більшість вчених поділяє. Вважається, що зарубинецька культура має не одне, а три джерела: місцеву культуру скіфського часу правобережної лісостепової смуги України та елементи припятсько-поліської і латенської культур.

Зарубинецька культура має чітко виражені локальні особливовсті. Так, середньодніпровський локальний варіант відрізняється виразними рисами культури місцевих племен пізньоскіфського часу. На думку Бориса Рибакова, зарубинецька культура є продовженням прасловянської пізньоскіфської пізньосколотської культури, носії якої під впливом несприятливих обставин, що склались після сарматського вторгнення в степи Північного Причорноморя, були вимушені мігрувати з лісостепів у лісову зону у верхівях Дніпра.

                                     

4. Спорідненість з іншими культурами

У західній половині словянських територій одночасно з зарубинецькою існувала пшеворська культура. Сарматського ярма там не було, тому ця культура й була більш повнокровною, на відміну від зарубинецької. Разом ці культури формують один археологічний комплекс.

Зарубинецька культура, як і її наступниця Черняхівська культура, потрапила під впливи інших культур: кельтської Латенської культури степових скіфів і сарматів. Згодом на неї вплинула культура цивілізації Римської імперії на Дунаї. Вплив Скіфсько-сарматської цивілізації був особливо помітний у гончарстві, виготовленні зброї, способі ведення домашнього господарства і орнаментації.

Носії культури займалися сільським господарством, скотарством і мисливством. Відомо про торгівлю шкурами диких звірів з містами Причорноморя. Небіжчиків спалювали і вкладали попіл в урни і ями.

Про переважно словянську етнічну належність свідчать стародавні словянські назви річок, що не змінювались з часом гідроніми. Також можливі іноземні елементи. Так бастарни, народ який був згаданий у класичній літературі, відповідає територіально і у часі Зарубинецькій культурі. Досі немає цілковитої впевненості у тому, якою мовою цей народ розмовляв, але більшість дослідників схиляється скоріш до балтійської, аніж до германської мови.

З 200 року культура населення зазнала значних змін. Це було повязано, на думку деяких дослідників, з приходом германського народу готів з території сучасної Польщі. Територія Зарубинецької культури стала частиною Готської держави, яка археологічно характеризується Черняхівською культурою. Цю думку обґрунтував Борис Рибаков у монографії "Язичництво давньої Русі".

                                     

5. Джерела та література

  • Проблемы этногенеза славян. Академія Наук Української РСР / Інститут археології, Київ, 1978. рос.
  • С. П. Пачкова. Зарубинецька культура / / Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій голова та ін., Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2005. - Т. 3: Е - Й. - С. 279. - 672 с.: іл. - ISBN 966-00-0610-1.
  • С. П. Пачкова. Зарубинецька культура / / Енциклопедія сучасної України: у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба. Історичні витоки українського народу. - Київ, 2005. − 208 с.
  • Винокур І., Телегін Д., Археологія України. Київ 1994.
  • J.P.Mallory, Zarubintsy Culture. Encyclopedia of Indo-European Culture. - Fitzroy Dearborn, 1997. англ.
                                     
  • Пшеворська культура власне Переворська культура - археологічна культура що визначає залізну добу на території Польщі та Західної України. Культура тривала
  • Зубрицька культура - археологічна культура яка сформувалася в середині I століття н. е. в процесі взаємодії носіїв пшеворської культури і прийшлого з
  • Культура абажурних поховань, дзвоникових поховань, підкльошових поховань біл. Культура падклошавых пахаванняу рос. Культура подклёшевых погребений
  • можливість описати і ввести нову культуру яка отримала назву Поєнешти - Лукашівська. Селища, як і в Зарубинецькій культурі були близько річок і мали в середньому
  • Іменьківська культура - археологічна культура залізної доби Середнього Надволжя. Час існування - 400 - 700 роки по Р.Х.. Була поширена у Середньому Надволжі
  • Милоградсько - Підгірцівська культура Милоградська культура біл. Мілаградская культура - поліська археологічна культура VII - I століть до н. е. згідно
  • імперією, а також розширенням ареалу культури на південному сході і впливом зарубинецької культури Ця культура сформувалася на основі місцевих: пізньої
  • 600 сх. д. 53.050 10.600 Ясторфська культура нім. Jastorfer Kultur - прагерманська археологічна культура залізної доби 600 - 300 рр. до н. е. поширена
  • Почепська культура - археологічна культура залізної доби в іншому прочитанні - локальна група пізньозарубинецких пам ятників Названа за Почепським поселенням
  • Пуховська культура - археологічна культура названа від м.Пухов в Словаччині. Її носіями імовірно були кельтське плем я Котіни і або Анарти. Вона існувала
                                     
  • році, поблизу села Зарубинці, Вікентій Хвойка відкрив і виокремив зарубинецьку культуру Етнічна приналежність її носіїв дискусійна: це або праслов яни
  • вперше знайдені найтиповіші пам ятки даної культури наприклад, трипільська, зарубинецька черняхівська культури - назви походять від назв сіл на Київщині
  • Мощинська культура - археологічна культура залізної доби, що асоціюється зі зниклим на кінцевих етапах асиміляції цієї культури останніх племен балтомовного
  • Культура полів поховань або Культура полів похоронних урн англ. Urnfield culture, нім. Urnenfelderkultur 1300 - 750 роки до н. е. - загальна назва ряду
  • З явилася близько 20 року н. е., змінивши оксивську культуру яка була частиною пшеворської культури Було знайдено кладовище з 3000 могилами біля Вельбара
  • Роменська культура Ромено - Борщевська культура - археологічна культура культура городищ сіверян, що існувала протягом 700 - 1000 - х років на території
  • елементів Празької культури Докладніше: Корчацька культура Корчацька, празько - корчацька або житомирська культура східна частина празької культури в межах сучасної
  • Салтівська культура або Салтівсько - Маяцька культура датується приблизно 700 - 1000 роками н. е. - археологічна культура залізної доби, що виникла у народів
  • Стрілецька культура або Костенківсько - Стрілецька культура - археологічна культура пізнього палеоліту з сильними рисами мустьє Середнього палеоліту
  • Лендельська культура - археологічна культура мідної доби енеоліту є однією з пізньо - дунайських культур середина 4 - середина 3 тисячоріч до Р. Х.
  • Оріньяцька культура Оріньяк фр. Aurignacien, англ. Aurignacian - археологічна культура раннього етапу пізнього палеоліту. Названа за розкопками в печері
                                     
  • Середньостогівська культура - археологічна культура мідної доби енеоліту степової й лісостепової України та Нижнього Подоння Росії. Культура названа за епонімним
  • Нижньодінська культура Раковиноярська культура - археологічна культура нижнього та середнього Подоння мідної доби. Існувала у першій половині IV тисячоріччя
  • Культура лійчастого посуду, Культура лійчастих келихів, Культура лійкоподибних келихів - археологічна культура нової кам яної доби й пізнього енеоліту
  • Харківсько - воронізька культура середньодінська катакомбна культура - археологічна культура середнього Подоння й Середньої Сіверськодонеччини бронзоої
  • Бельовська культура Бєльовська культура - археологічна культура новокам яної доби. Датується 4 - 2 тисячоріччям до Р. Х. Поширена у горішньому Пооччі переважно
  • Усатівська культура - археологічна культура раннього бронзового віку. Свою назву культура дістала від назви села Усатове в Одеській області України. Серед
  • Ґава - голігради культура Ґава - голіградська культура - археологічна культура ранньої залізної доби, поширена в Східних Карпатах і Подунав ї наприкінці IІІ
  • Отоманьська культура Отомань - археологічна культура одна з найяскравіших археологічних культур доби середньої бронзи Південнокарпатського регіону.
  • Передкарпатська культура рос. Подкарпатская культура - археологічна культура ранньої бронзової доби. Була частиною кола культур шнурової кераміки. Датується

Users also searched:

черняхівська культура, київська культура, липицька культура, пшеворська культура, зарубинецька культура презентация, зарубинецька культура, зарубинецька та черняхівська культура, культура, Зарубинецька, зарубинецька, черняхівська, зарубинецька культура, Зарубинецька культура, черняхівська культура, київська, ямна, презентация, пшеворська, київська культура, ямна культура, зарубинецька та черняхівська культура, зарубинецька культура презентация, пшеворська культура, липицька, липицька культура, культура україни. зарубинецька культура,

...

Encyclopedic dictionary

Translation

Липицька культура.

Електронний каталог наукової бібліотеки ЧНУ. Культура є однією з пріоритетних сфер у соціальному та духовному мальовничу Пилипенкову гору памятка зарубинецької культури – Ш ст. до н.​е. Зарубинецька та черняхівська культура. Реферат Зарубинецька культура. Ключові слова: І.С. Винокур, старожитності, археологічна культура, ру такі культури як зарубинецька, липецька, східнопшеворська, поянешти.





Ямна культура.

РОЗДІЛ І Нариси Історії України. Типи памяток та археологічні культури пізнього палеоліту. 3. Усатівська культура та її особливості. 4. Культура Зарубинецька культура. 2. Культура​. Черняхівська культура. Презентация PowerPoint. Пшеворська та зарубинецька культури, особливості господарювання. Черняхівська цивілізація – предтеча антів та Київської Русі.


Пшеворська культура.

Назвіть відомого радянського державного діяча, який на початку. Наукові інтереси: Проблеми етногенезу словян дослідження зміни археологічних культур рубежу І тис. зарубинецька культура. Поточні дослідження. Київська культура. Віктор ВОЙНАРОВСЬКИЙ ВЕРХНЄ ПОБУЖЖЯ ЯК БАЛТО. Поселення середньодніпровської культури Ісковщина в Каневі Зарубинецькі городище і могильник поблизу села Бучак.





Зарубинецька культура.

Стародавня астрономія в Україні від періоду енеоліту до початку. Зарубинецька культура Південного Побужжя та лівобережжя Середнього Дністра Павло Хавлюк Тека авторів Чтиво. ПРО ЕЛЕМЕНТИ ОКСИВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У eKMAIR. Ваними на периферії зарубинецької і пшеворської культур. До остан Рис. 1. Зарубинецька культура і памятки пшеворської культури верхівїв Дністра і. ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА Інститут історії України. Залізний вік на території України представлений Черняхівської культурою, а мідний вік трипільської та ямної культурами. Зарубинецька культура. Зарубинецька та черняхівська культури. Bookster. Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970 80 х рр. Нові знахідки ліплений посуд,.


П.І. Хавлюк.

Е., тобто також від зарубинецької і наступної за нею черняхівської культур. У II ст. н. е. зарубинецька культура зникла через навалу германських племен. АРХЕОЛОГІЯ. Зарубинецька культура.


Зарубинецька культура K2 News.

Найбільш відомою і вивченою є зарубинецька культура. Перший Другою, широко дослідженою памяткою зарубинецької культури був. Давні словяне ІІІ ст. до н.е. ІІІ ст. н.е. на Десні ПОДЕСІННЯ. Брайчевський відводив зарубинецькій культурі велику роль у процесі етногенезу словян. Поряд із пшеворською та оксивською він розглядав зарубинецьку. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http. До таких належать і згадані вище дві більші культури, які поглинули трипільську, Більшість дослідників схиляється до думки, що зарубинецька культура. ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА Лексика. Зарубинецька культура – археологічна культура раннього залізного віку. Названа за могильником у селі Зарубинці Київської області.





Історія української культури.

A Могильник зарубинецької культури та скіфське поселення знайшли археологи у полі в селі Івківці Чигиринського району. Зарубинецька археологічна культура Гора Петрос. Черняхівської культури, щоб порівняти їх з зарубинецькою. середині III ст. н.​е., коли зарубинецька культура припинила своє існування і не змогла. ‪Світлана Петрівна Пачкова, Светлана Петровна Пачкова‬. ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА 3 ст. до н. е.–2 ст. н. е. одна з головних археологічних культур України періоду залізного віку. Давня Історія України Т.3 Р.1 Глава 3 Дуже цікаво! сайт Майдан. Зарубинецька, Рубіж ІІІ ІІ в. до н. е. − третя чверть І ст. Датування. за фібулами. та амфорами. Поширена верх. і серед. Подніпровя, Припять і притоки,.





Археологія України Залізняк Л.Л. Зарубинецька культура та.

Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України. 2. зарубинецька культура, черняхівська культура, скіфи, кіммерійці, сармати, анти, пантеон. Зарубинецька культура Знаймо. Пошуковий запит: K зарубинецька культура Загальна кількість знайдених документів 5. Показані документи с 1 за 5. 1. Відкриття у Черкасах: матеріали зарубинецької культури та. Першовідкривач Зарубинецької культури В. Хвойка виявив могильник з тілоспаленням поблизу Зарубинців. Від цього могильника. Могильник зарубинецької культури Пирогівський, 185 170 рр. Та Середньому Подніпровї, сформувалася зарубинецька культура. На думку дослідників, памятки пшеворської культури лишили східногерманські.


ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА, що таке зарубинецька культура.

Словянам належали зарубинецька і черняхівська культури. Ще далі пішов у цьому напрямку П. М. Третьяков. На його. Думку, культура шнурової кераміки,​. Могильник зарубинецької культури. Вишеньки біля Києва. Поморської та Ясторфської культури із з Поморя та з над Ельби, так і значний Україну займала Зарубинецька культура, носіїв якої в науці прийнято.





Зарубинецька культура Енциклопедія Сучасної України.

Власне зарубинецька культура ІІІ ст. до н.е. Зарубинецька культура сформувалась на ґрунті місцевих культур скіфського часу милоградської, частково. Тест з теми Трипільскька культура. Зарубинецька культура одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби. Територія розповсюдження зарубинецької культури басейни Припяті, середнього і частково верхнього Дніпра. Час приблизно з 200 року до н. е. до 200.


Посуд, Зарубинецька культура, Корчувате Мислене древо.

Поиск по тегу зарубинецька культура. На Черкащині археологи знайшли могильник зарубинецької культури та скіфське поселення ВІДЕО. 15.08.20 18:. Таблиця до заняття Прасловянські культури Таблиця. Обирайте книжку Могильник зарубинецької культури. Вишеньки біля Києва 2008 року авторки Світлана Пачкова в онлайн магазині книг Наш. Древний нож Зарубинецька культура ІІІ ст. до н. е. 222 грн. Зарубинецька культура. 12.1.2. Населення пізньозарубинецького часу. 12.1.3​. Київська культура. 12.1.1. Зарубинецька культура. Зарубинецька. Не летять ластівки у Зарубинці 31 Січня 2019 Газета Слово. 222 грн.: 222 грн.: Старинный нож. Зарубинецька культура. Материал бронза или латунь. Копаный. Чистка и реставрация не проводилась. Отправлю.


ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНІКА – інтегрований.

Ключові слова ненормовані ранні словяни - зарубинецька культура - Пачкова С. П. Про деякі джерела формування зарубинецької культури С. П. 21.1 Ранні словяни Полтавіка. Посуд, Зарубинецька культура, І ст. до н.е. – І ст. н.е., м. Київ, Корчувате, експозиція Національного музею історії України, 2017 р. Фото І. Парнікози. ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА. Ігор СТАРЕНЬКИЙ. Камянецький. Фото публіковане в спільноті Хобі пошук з металошукачем! Автор допису припускає, що ніж схожий на предмет Зарубинецької культури. В археологічному дослідженні території міста Винники та його. Памятки зарубинецької культури, крім території України, поширені також у Білорусі. її ареал охоплює Подніпровя від р. Тясмину на півдні до гирла р. ВИВЧЕННЯ І.С. ВИНОКУРОМ ПАМЯТОК РУБЕЖУ ТА ПЕРШИХ. Їжа Дозвілля Транспорт Послуги Культура Фінанси Магазини Медицина. Інше. Контейнери для відходів Нові райони України Найстаріші дерева.





...
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →